Не підтримуєш владу Криму – отримай “чорну мітку”

aktivistov-krymskogo-evromajdana-zasypali-chernymi-metkami-2014-02-12-10-47-53_1Формування першого «чорного списку» почалося ще до окупації Криму, тоді в Києві стояв Майдан, а в Криму вже пристрасно не любили прихильників української революції, тоді їх стали називати «майдаунами», а «майданутих міста Севастополя» місцевий форум вирішив об’єднати.

Організатори одного з нещодавно створених сайтів, де формують списки людей, що підтримують українську позицію в Криму та на території Донецької області, кажуть: «Ми в жодному разі не закликаємо до розправи над людьми з бази даних… Ми тільки хочемо, щоб усі замислилися, що за свої вчинки рано чи пізно доведеться відповідати».

На сторінках інтернет-порталу «небайдужі городяни» почали формувати список українців, котрі відверто демонстрували свою позицію. «Місто має знати своїх хероїв в обличчя», – так лунав основний лейтмотив списку. Тут публікували фото, імена, прізвища, посилання на особисті профілі в соціальних мережах, намагалися встановити місце роботи, домашню адресу, ділилися інформацією про родичів і друзів севастопольських українців. Оскільки місто невелике, знаходилися співробітники та однокласники, сусіди та співслужбовці, які готові були поділитися інформацією. Список з кожним днем збільшувався. Нерідко лунали погрози, переважно з бажанням вигнати українців з міста, «очистити простір» для «русского міра».

В ідеалі можна створити скріншот сторінки, де поширюють особисті дані, звернутись до адміністрації сайту з проханням посприяти в обмеженні поширення особистої інформації. Потім звернутись до правоохоронців з заявою та скаргою як на конкретну особу, що оприлюднила дані, так і на адміністрацію сайту, яка допускає поширення даних, а згодом справа може дійти до суду.

Однак це юридична теорія, на практиці «зі скаргами подібного типу ніхто не звертався, та й взагалі помітно, що люди втратили довіру до судів», – каже юрист організації КримSOS у Києві.

«Багато людей бояться звертатись до судів. Не вірять у їхню ефективність, нема довіри до судової системи. Навіть якщо людина зіштовхнулася з порушенням її прав, вона 100 разів подумає, чи варто звертатись до суду. Лише невеликий відсоток звертається зі скаргами з бажанням відстояти своє право», – розповідає Вікторія Савчук, юрист.

Викладаючи особисті дані до соціальної мережі, кожний користувач має бути готовий до втрати контролю над даними. В реальності українці змирилися з правилом: живеш у Криму – мовчи.

3646 Total Views 6 Views Today
Теги:

Коментувати

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *